Народный театр

Александрийского Районного Дома культуры

    Володимир Григоріченко

                    СТОЇТЬ НЕЗАЙМАНА КРИНИЦЯ

 Стоїть незаймана криниця,

А поряд липа  одцвіта

Ті їм обом уже й не сниться

Що хтось сюди ще завіта.

 Не дзенькне стареє відерце

І геть осмуту не зведе,

Хоч не одне колись тут серце

Свою одраду в ній знайде.

 Бува дівчина в ясних ружах

Прибіжить, і до води :

 « Ой порятуй ,бо щось не дужа

Розлуку в далеч відведи».

 І тут криниця ,як ворожка,

Вже хлюпне мудрістю ураз :

«Не сумуй,моя волошко

Тривог не буде і образ»

 Стоїть незаймана криниця

А поряд липа зацвіта

І їй шепоче « Не журися!»

Можливо хтось ще завіта . ..